У березні минулого року Всесвітній фонд природи оприлюднив доповідь щодо розвитку малої гідроенергетики України. Експерти закликають зважати не тільки на задоволення сучасних енергетичних потреб країни, а також на міжнародні зобов’язання, захист інтересів майбутніх поколінь і безпечне та здорове довкілля.

Так провідні країни світу поступово відмовляються від використання великих гідроелектростанцій, оскільки ті завдають великої шкоди екології та до того ж є економічно невигідними.

Детальніше про це розповідає спеціаліст з альтернативної енергетики Петро Клещов.

Гідроелектростанції мають згубні наслідки для екології

 Чому гідроелектростанції небезпечні для навколишнього середовища?

Перш за все потрібно сказати, що на наших теренах вже сформувалася гідроенергетика  геть різних за впливом на довкілля типів: з облаштуванням греблі (велика) та без неї, тобто без припинення течії, природної міграції річної фауни тощо. Остання група ГЕС також розділяється по потужності: на малу та мікрогідроенергетику, та по типу: погружні та плаваючі. Також останнім часом популярність здобули малі ГЕС із частковим залученням  річкового потоку.

Кожен з цих типів має свої переваги. Але великі – з греблею – мають сенс лише при значних перепадах рельєфу, наприклад, в гірській місцевості. Оскільки велика різниця між рівнями верхнього та нижнього б’єфу визначає і великий потенціал для перетворення енергії потоку води в електричну. Великі ж ГЕС на рівнинних територіях – це суцільне зло, ще й не виправдане достатньою генерацією. Такі станції зводили ще в СРСР в 20-70-х роках минулого століття. Тодішню владу цікавила лише промисловість, а люди та довкілля були “поза дужками”.

Наприклад, побудова першої – ДніпроГЕС, з греблею в Запоріжжі, хоча й має значну різницю між верхнім і нижнім б’єфами (біля 40-ка метрів), – вивела з користування сотні тисяч гектарів родючих земель, зруйнувала сотні сіл, згубила долі сотень тисяч селян. Це – приклад сумнівного зиску. А от остання – Київська ГЕС – має вже суцільні мінуси.

Маючи дуже низький потенціал потужності, обумовлений лише 10-ма метрами перепаду, зруйнувала не менше, і родючих земель. Натомість маємо, змінений місцевий клімат і “розу” вітрів. А “завдяки” невеликій глибині водойми – руйнівні хвилі, розповсюдження по всьому дніпровському каскаду водосховищ сіро-зеленої водорості. Також, як наслідок – масова загибель річкової фауни: взимку – від задухи, навесні – під час нересту, влітку – від обезкиснення води. І, що найприкріше, ці зміни вже безповоротні, і рекультивація цих земель неможлива.

Є якісь вдалі приклади використання енергії води?

Так, наприклад, Гребля Гувера в Америці висотою близько 220 метрів. Вона розташована в руслі річки Колорадо, яка протікає гірськими масивами. Там від цієї станції – суцільні плюси, і при будуванні жодного ранчо не було зруйновано, а родючих земель там ніколи й не було.

Натомість приборкана річка Колорадо вже більше не затоплювала ферми, розташовані нижче за течією. Гребля з’єднала автодорогою західні штати і Канаду, а електроенергією, виробленою на цій ГЕС, було повністю забезпечено потреби чотирьох штатів, зокрема, і таких мегаполісів, як Лос-Анджелес і Лас-Вегас. Та ж ситуація і в інших гірських районах світу, зокрема, і в Європі, і в Скандинавських країнах. Там подібні станції дають тільки позитивний ефект.

В Україні теж є регіони з гірським рельєфом. Наші пращури теж споконвіку вміли використовувати енергію річок, перетворюючи її в механічну (млини). Останніми роками у нас почали будувати і міні-ГЕС. Та згодом з’явилися ті ж проблеми з рибою та іншою річковою фауною. Тобто і там порушився екологічний баланс. Як вихід, з’явилися проекти з частковим використанням потоків, що не порушують міграційних потоків річкової фауни. Але використання таких технологій не має сенсу на рівнинних річках, оскільки, для того щоб з’явився достатній перепад, потрібно відгородити сотні чи тисячі метрів берега.

Чи варто використовувати енергію води такою ціною?

У нас в Україні дуже жорстке природоохоронне законодавство, що, зокрема, регулює використання ПЗС – природно-захисних смуг. Шкода тих людей, які сподіваються будувати подібні станції, думаючи, що так вони зможуть дати якийсь плюс в “зелену” енергетику. Ніхто їм цього не дозволить, і правильно зробить.

Але є така технологія, що дозволяє отримувати електроенергію на рівнинних річках, не приносячи шкоди довкіллю. Це – мікрогідроенергетика – погружні або плавучі станції, які не перекривають потік і не порушують ні міграційних шляхів річкової фауни, ні інших природних процесів. Вони можуть стояти на течії з невеличкою швидкістю – 3 км/год, як на Дніпрі, і виробляти достатньо електроенергії. Подібні системи почали ставити в 90-х роках в Сполучених штатах. Там емігрант Олександр Горлов запатентував турбіну, яка працює на дуже малих течіях (навіть на Гольфстримі). При цьому за рахунок гелікоїдної форми лопатей має збільшену в 2-3 рази ефективність.

Це – єдиний вид гідроенергетики, який практично не має мінусів, адже оберти погружної турбіни зовсім невеликі. Але при цьому він дозволяє виробляти достатньо енергії, щоб використовувати її для побутових чи рекреаційних цілей.

Чи є інші способи використання енергії води без зведення станцій?

Є ще приливна та хвильова енергії води. Першу можна видобувати тільки на морях – тому, що тільки там є значний ефект приливу. Хвильову ж енергію можна утилізувати на великих річках і водосховищах. На наших водоймах часто підіймаються великі хвилі, іноді більше двох метрів. Так вже побудовані пристрої важільного типу, які розповсюджені по всьому світу. Тут використовується енергія коливання рівня води. Причому хвилі виникають не тільки від вітру. В нас часто можна зустріти човни і катери, які плавають з великою швидкістю. Вони також спричиняють хвилі, руйнівні властивості, які можна і слід утилізувати.

Чи можна буде використовувати енергію води “Громадах майбутнього”?

Так як в поселенні “Громади майбутнього” не буде великої природної водойми або річки, такі станції не передбачені. Там буде лише озеро, яке буде пристосоване задля рекреаційних потреб та зариблення. А для електрогенерації у нас буде використовуватися енергія вітру, сонця, геотермальна та теплова (від переробки відходів). Наша команда багато років практикується на інших об’єктах. Ми будували, випробували та отримали достатню статистику. І ми знаємо, що отримаємо з наших енергетичних програм величезну економію.