Громади Майбутнього
Статті

Олексій Сатов: Наша мета – створення новітньої громади, яка власними руками будує майбутнє

Олексій Сатов: Наша мета – створення новітньої громади, яка власними руками будує майбутнє

«Громади майбутнього» вперше в Україні запропонували комплексний розв’язок житлових, соціальних і гуманітарних проблем для соціально вразливих верств населення.

Автор ідеї Олексій Сатов розповідає в інтерв’ю про цей проект і його перспективи.

Наша мета – створення новітньої громади, яка власними руками будує майбутнє

Коли виникла ідея проекту і в чому її суть?

Ідея виникла багато років тому, а суть її полягає в об’єднанні людей, які не мають власної оселі. Ми прагнемо навчити їх сподіватися не на владу, а на власні сили, робити майбутнє своїми руками. В Україні є давня традиція, яка має назву толока. Жителі села збиралися і відбудовували певну частину поселення. Такий принцип генетично закладено в нас.

Розкажіть детальніше, хто може взяти участь у проекті?

Це внутрішньо переміщені особи, біженці, ветерани АТО, багатодітні й просто молоді сім’ї. Тобто групи людей, які наразі опинилися у важкій життєвій ситуації. За нашими підрахунками, це близько 8 мільйонів українців. Для великого і середнього бізнесу вони не цікаві через брак статків, а малий бізнес не може покрити левову частку їхніх потреб.

А як щодо будівельних компаній?

Вони орієнтовані на людей середнього класу. Навіть 100 новостворених будівельних компаній не здатні забезпечити житлом вибрану нами верству населення. Проте ці люди можуть зробити все самі, якщо дати їм таку можливість та інструкцію до дій.

Де буде реалізовуватися проект?

Ми придбали земельну ділянку у селі Городище, що під Києвом. Це 9 гектарів землі, на яких будуть розташовані два комплекси – житловий (101 домоволодіння) та аграрно-виробничий (площа – 12 тисяч кв.м).

Що саме там буде?

Останні декілька років ми розробляли і тестували певні інновації у будівництві, маємо багато затверджених патентів. Зокрема, будиночки за нашою розробкою будуть самодостатні та енергозберігальні. Аграрно-виробничий комплекс міститиме тепличні та складські приміщення. Наприклад, у теплицях не лише вироблятимуть продукти, а й теплову енергію з відходів. Взагалі ми прагнемо позначки «0» викидів у поселенні.

Ви кажете, що випробовували певні інновації. Які з них вже будуть у цьому першому екопоселенні?

Це сонячні батареї, колектори, вітрова генерація, інноваційні геотермальні джерела, тригенераційна машина спалювання сміття. Нові розробки дозволять скоротити використання природних ресурсів енергії до 80%, інші 20% – генеруватимуться з альтернативних джерел. Під землею будуть так звані акумулятори, які збиратимуть тепло влітку і віддаватимуть взимку.

Це вражає. Гасло проекту: «Будуємо. Працюємо. Розвиваємося» – яку думку містить кожне з цих слів?

Власне те, що люди самі будують собі житло, працюють на двох об’єктах – будівельних та виробничих. Унаслідок чого відбуваються внутрішні перетворення та розвиток нового суспільства.

Кого залучили до проекту?

Команда у нас дуже велика. Офіційно ідею проекту ми презентували чотири роки тому, навколо якої об’єднали провідних експертів. Це фахівці з альтернативної енергетики, комунального господарства, будівельники, психологи, реабілітологи, соціологи.

Хто вони – «Громади майбутнього»?

Громади з новими поглядами, зокрема, на використання та збереження природних ресурсів. Адже ресурси – вичерпні, водночас нам треба залишити нащадкам достатню кількість. Ми слідуємо європейським тенденціям. Щоб забезпечити тепло в оселі, температура носія досягає +60 градусів за нормою. Проте у Європі пропонують зменшити її до +25, і внутрішнє середовище все ще буде комфортним для проживання. Це інший підхід, бачення, розуміння процесів.

Чи є законодавча база для цього?

Щодо утворення громад – так. В Україні існує закон «Про самоорганізацію населення», який не потребує юридичного оформленні у вигляді ГО чи комерційного підприємництва. При об’єднанні громада обирає уповноважену особу, тобто людину, яка представлятиме їхні інтереси місцевій владі. Водночас будівництво житла та створення робочих місць не є кінцевою метою проекту. Для нас це засіб, а для людини – це потужний стимул для внутрішніх змін. Змінити сьогодення – це є основним завданням нашої команди. Ми прагнемо повернути українцям почуття радості.

Я розумію, що є багато підготовчих процедур. На якому зараз етапі цей процес?

Фактично, проект готовий до реалізації. Є земельна ділянка, розроблено проектно-кошторисну документацію, отримано підтримку уряду. Проте є одне невирішене питання – власне, фінансування. Впровадження інновацій – це ризикове вкладення для інвестора. Якщо ж говорити про державні кошти, то на сьогодні в Україні не існує жодної єдиної системи впровадження інноваційних винаходів. А чиновник може діяти винятково за законом. Проте, чи потрібен новий закон на кожен новий винахід!

Все ж бесіди з владою ведуться?

Так, ми отримали підтримку депутатського корпусу, комітетів Верховної Ради, шести міністерств. Вони готові надати кошти на проект, проте наразі немає юридичної можливості на це. На круглих столах нам кажуть: «На цю частину проекту є закон, ми його профінансуємо, а на інші – без законодавчої бази не можемо. Водночас віце-прем’єр Геннадій Зубко сказав, що розділяти проект не можна. Адже будівництво житла без робочих місць – це шлях у нікуди». Навіть, якщо б ми побудували зараз лише житлові приміщення, то є значний ризик, що місця для роботи так і не з’являться. Це може спричинити конфлікт між новою та нинішньою громадами селища.

Чому може статися конфлікт?

Уявіть собі ситуацію, ми будуємо поселення поруч з тим, у якому вже не вистачає робочих місць. Заразу у Городищі проживає 300 осіб, і 100 з яких – безробітні. А ми до цієї громади приєднаємо ще 350 осіб. Виникає висока конкуренція. Щоб уникнути конфлікту, ми повинні створити більше робочих місць, ніж тут буде проживати людей.

Тоді постає запитання, скільки ж буде робочих місць у виробничому комплексі?

Розвиток промислової частини розділено на три етапи. Перший – це створення логістичного центру вирощування та зберігання продуктів, що забезпечить близько 100 робочих місць. Також при першій черзі – створення новітньої системи навчання, що дасть робочі місця для вчителів. Школа розташована у сусідньому селі Глибоке. Щоб соціалізувати нову громаду, ми запросили 10% старої громади села взяти участь у нашому проекті. Окрім цього ще є вакансії охоронців території, працівників ЖЕКу тощо. На другому етапі – ми запустимо новітній підхід до самоорганізації, об’єднання селян у такі кооперативи.

Аналогів такого в Україні немає?

Чому ж, є. Така апробація відбулася ще 20 років тому на Хмельниччині і поширилася на 27 тисяч будинків. Громада поділилася з нами своїм досвідом. Їхній принцип – створення робочих місць на території домоволодінь. За таким підходом навіть 80-річна бабця може мати додаткові кошти до пенсії зі свого прибудинкового городу.

Скільки всього плануєте створити робочих місць?

За п’ять років ми плануємо створити 25 тисяч робочих місць. Власне в Городищі за три фази при сотні домоволодінь буде створено близько тисячі робочих місць.

Які кроки потрібно зробити зараз і від кого залежить практична реалізація проекту?

Аналізуючи усі сторони цього питання, в державі є лише дві особи, які можуть ухвалити відповідальне рішення – президент і прем’єр-міністр. Воно полягає у зміні підходів. Сьогодні система державного управління працює на підходах правового статусу, а для впровадження інновацій потрібно змінити їх на політику-правову форму. Коли немає закону, але є потреба.

Тобто проект триває ще з 2015 року. Що затягує процес реалізації?

Варто сказати, що просування є, адже тоді у нас була лише ідея. За ці чотири роки ми знайшли ресурси, придбали земельну ділянку, розробили документацію, створили команду. Час не минув дарма. За останній рік довели потрібність проекту і отримали підтримку держави, але зіштовхнулися з юридичними питаннями.

Якщо ці питання врегулюються, скільки потрібно часу до реального початку будівництва?

Близько трьох місяців на формування комісії, яка відбиратиме учасників проекту. І рік, щоб побудувати два комплекси – житловий та виробничий.

Уявімо, що це відбулося. Учасників відібрано, що далі? Чи потрібно буде людині вносити відразу якісь кошти?

Ні, на етапі будівництва людина не вкладає своїх коштів, а лише свій час та енергію. За це вона отримує право на володіння, але не власність. Тобто право проживати у цьому будинку. За певний час людина отримує можливість участі у програмі «Власний дім», яка передбачає іпотеку на 25 років. До того ж вартість житла не перевищуватиме 6 тисяч гривень за кв. м. Людина повинна звернутися в державну іпотечну установу протягом 12 місяців, щоб оформити договір. Після чого вона стане правовласником будинку. Проте тут також є свої нюанси, адже кінцева мета проекту – створення новітньої громади. Це дуже спокусливо – попрацювати 12 місяців над будинком, викупити його за 6 тисяч і продати за 25, скажімо. Тому ми розробили стратегію обмеження на відчуження такого майна, терміном на 5 років. А через цей термін діятиме система стимулювання не продавати майно.

А якщо інші громади захочуть повторити ваш досвід?

Власне тому ми хочемо реалізувати пілотний проект в Городищі, відпрацювати та проаналізувати усі технологічні, тактичні, психологічні аспекти. А далі повторити його ще у 5-ти регіонах України. Це у другій черзі, а в третій – ще 10 таких містечок. Увесь досвід описати у покроковій стратегії, щоб інші громади теж могли нею скористатися.

Як з вами можуть зв’язатися охочі вже сьогодні?

Ми розробили сайт, а також створили сторінку у Facebook. Просимо людей слідкувати за новинами. Ми повсякчас оновлюємо там інформацію.

Поділіться з друзями