Через звичку підпалювати рештки рослин, сухої трави або листя – дуже страждає ціла екосистема. Під загрозу загибелі потрапляють рідкісні тварини та птахи.

Про це написала виконувачка обов’язків міністра здоров’я Уляна Супрун у Facebook.

«Можливо, ви також ставали свідками того, як палають цілі поля, адже такі підпали часто помітно вздовж міжміських трас. Спалювати залишки рослин дуже поширена практика і в сільському господарстві. Це – дуже небезпечне явище», – пише вона.

Супрун пояснює, як горіння трави шкодить екосистемі та здоров’ю.

Для тварин, птахів та комах:

Випалювання сухого травостою є причиною загибелі кладок і місць гніздування птахів.

В пожежі гинуть комахи. До одного виду рослин «прив’язані» близько двадцяти видів комах. Вони живуть в рослинах та ними харчуються. Якщо в пожежі гине рослина, то гинуть і комахи.

У вогні можуть загинути і постраждати звірі, плазуни, земноводні, особливо новонароджені зайчата, їжаки та жаби.

За сильної трав’яної пожежі гинуть майже всі тварини, які живуть в сухій траві або на поверхні рунту. Вони можуть задихнутися або просто згоріти живцем.

Для рослин та ґрунту:

Рослини утримують у собі вуглець. Саме під час спалювання сухостою руйнуються трав’яний, кущовий та деревний покрив. Внаслідок цього вуглець вивільняється у вигляді різних сполук, що забруднюють атмосферу.

Руйнується верхній ґрунтовий покрив. Поживні речовини не переходять у форму, яку можуть засвоїти рослини, адже гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми.

За звичних умов, при перегниванні листя, речовини повертаються до ґрунту. При згорянні ж утворюється зола. Хоча вона так само використовується як добриво, та у такому разі до ґрунту потрапляє значно менше речовин, ніж за природного процесу гниття.

Поширена думка, що спалювання старих рослин якимось чином корисне для більш молодих. Але це не так. З пожежею знижується потенціал вегетативного і насіннєвого розмноження рослин. Адже багато насіння знаходиться саме в ґрунті.

Для людини:

Під час згоряння тонни рослинних залишків, у повітря вивільняється приблизно 9 кг мікрочастинок диму. До його складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук.

З тліючого листя й трави, без доступу кисню, виділяється бензопірен, що може спричинити висипання на шкірі, бронхіт та навіть онкологічні хвороби.

Окрім цього, з димом у повітря вивільняються діоксини – дуже отруйна для людини речовина. Дим від спалювання трави їдкий, темний та густий, дуже неприємний людям, подразнює очі, має неприємний запах та може викликати алергії.

Коли палять траву в місті, то можуть горіти і солі важких металів, що осіли на рослинах. Такий дим дуже отруйний.

«Значна відкрита площа горіння та сильний вітер можуть призвести до того, що невеличке багаття перетвориться на неконтрольовану пожежу. Врешті вогонь може легко перекинутися на ліси або домівки людей, які живуть поруч. Підпалювати залишки рослин – шкідливо, неекологічно та нецивілізовано», – резюмує Супрун.