Переселенці стають жертвами шахрайства, крім іншого, з боку чиновників. Про найпоширеніші афери розповів співголова Громадської ініціативи “Права Справа”, юрист Дмитро Снєгирьов.
Активіст виокремив чотири категорії афер, які прокручують на переселенцях. Серед них: фальшива реєстрація як переселенця, операції в “Ощадбанку”, “розпилювання” грантів, які надаються на переселенців, і нецільове використання коштів на будівництво і реконструкцію житла для переселенців.
“Відносно першої категорії афер – показовий випадок був у 2016 році, коли наша організація виявила в Харківській області масштабну схему виплат віртуальним переселенцям. В Ізюмі по вул. Фрунзе, 2 було офіційно зареєстровано 3,5 тисячі переселенців. Вони отримували пенсії, соцвиплати. Ось тільки фізично такого будинку не існувало, хоча в юридичній базі він був присутній”, – розповів Снєгирьов.
На травень 2016 року на Харківщині було зареєстровано 191 тис. внутрішньо переміщених осіб. Це 144,2 тис. сімей. Після перевірок їх залишилося 103 тисячі. З обліку знято 42,2 тис. осіб. Серед них – так звані “пенсійні туристи”, які приїжджали за пенсією до Харкова з “ДНР” і “ЛНР”, і поверталися назад.
“А потім їхня кількість знову збільшилася. Хтось на цьому заробляє хороші бариші. При цьому держава досі не запустила реально робочу єдину базу переселенців, на яку західні партнери надавали близько 30 млн. дол. Схоже, когось влаштовує відсутність контролю в цій сфері, що дозволяє перераховувати реальні суми віртуальним переселенцям “, – вважає громадський активіст.
Фізична ідентифікація переселенців, крім іншого, пенсіонерів в “Ощадбанку”, – теж ласий шмат для аферистів.
“У січні в Лисичанську Луганської області було затримано співробітника банку – контролер-касир, який проводив махінації з переселенцями. Без фізичної присутності переселенців він їх “ідентифікував”, беручи за це певні суми. Наскільки мені відомо, на даний момент з‘ясовано, що так він “проідентифікував” 45 осіб, отримавши назагал близько 12 тис. грн. Це – крапля в морі. Але показує схему, що демонструє, як можна обійти фізичну ідентифікацію”, – продовжив Снєгірьов.
Вистачає і прикладів розкрадання коштів, що надаються на переселенців. Нещодавно НАБУ закінчило досудове розслідування щодо керівників служби у справах дітей, сім’ї та молоді Київської обласної державної адміністрації. Йдеться про нецільове використання 1,85 млн. євро гранту від Євросоюзу.
“Кошти, що було надано на роботи з розташування і розселення переселенців, пішли на ремонт об’єкта нерухомості, який перебуває в приватній власності. Скільки таких грантів “розпилюється” на місцях, думаю, ми ніколи не дізнаємося, тому що у змові з чиновниками можуть бути й ті, хто за службовим обов’язком повинен ловити корупціонерів”, – вважає співголова ГІ” Права Справа”.
Голова Всеукраїнської асоціації переселенців Руслан Калінін також визнає, що схем збагачення на переселенцях досить багато. В основному, за його словами, вони пов’язані з нецільовим використанням коштів, спрямованих на розв‘язок проблем переселенців: споруду житла, його ремонт, розселення переселенців.
“У 2015 році Євросоюз надав гроші на відновлення і реконструкцію гуртожитків для переселенців у Краматорську та Слов’янську. Гроші було надано на ремонт п’яти будинків. Уже через рік люди повинні були туди заселитися. Але все, що було готове до цього терміну – це установка нових вікон і зняття старого даху. Євросоюз чекав три роки, але наші чиновники під тим або іншим приводом переносили та відтягували терміни. Тепер ЄС пообіцяв провести внутрішній аудит цього проекту, і суму грошей, що наша влада не спромоглася використати за призначенням – повинно буде повернуто в бюджет Євросоюзу “, – навів приклад Калінін.
За його словами, такі ситуації не поодинокі. Якщо чиновники й використовують гроші на ремонт і відновлення житла, то використовують вони його вкрай неефективно, і просто “розпилюють” частину фінансів між собою.
Калінін нагадав, що в червні минулого року в Краматорську було відкрито гуртожиток для переселенців, який відремонтували коштом Євросоюзу.
“Однак ремонт у гуртожитку було виконано настільки неякісно, що мешканці скаржилися на жахливі умови проживання. У кімнатах стіни було покрито цвіллю, сипалася штукатурка, протікав дах. Ми неодноразово зверталися в правоохоронні органи, щоб особисто дізнатися про кримінальну відповідальність за такого роду злочини, з проханням прокоментувати дані правопорушення. Вимагали провести міжнародний аудит і показово покарати чиновників. Вважаємо, що це потрібно для того, щоб повернути довіру Євросоюзу, адже вони надають величезні гроші на допомогу переселенцям “, – сказав громадський активіст.
Але правоохоронні органи лише дають відписки, в яких “ллють воду”.
“Реальних покарань за скоєні правопорушення ми так і не бачимо, а випадки такого “розпилювання “коштів, наданих на допомогу переселенцям – частішають”, – наголосив Руслан Калінін.
“Назагал переселенці стали для багатьох способом збагачення. Крім іншого, на державному рівні. І щоб розв’язати проблему, потрібен не тільки реєстр переселенців, але і показове затримання тих, хто наживається на горі знедолених війною людей “, – резюмував Дмитро Снєгирьов.
Нагадаємо, офіційно кількість внутрішньо переміщених осіб в Україні на сьогодні становить понад 1,5 млн. осіб. У Києві визнають, що насправді ця цифра може бути більшою на 30-40%.
Нещодавно в ООН заснували об’єднаний фонд гуманітарної допомоги Україні і закликали донорів долучитися до нього, щоб допомогти жителям Донбасу, які страждають від збройного конфлікту.