Банани ростуть лише в Африці, а інноваційні технології запроваджуються лише в Європі. Чомусь в українців склався такий стереотип, проте досвід Олександра Маклахова з Київщини спростовує ці думки. Чоловік власноруч побудував біля дому енергоефективну теплицю, витрачає на її опалення всього 70 Вт, а вирощує понад 400 видів рослин.

А все починалося з маленького росточка

«Ще 15 років тому, коли я була маленька, мама привезла маленький росточок мандарина «Ковано-Васе». Потім у нас з’явилися дерева лимону, апельсину, банану, кокосу. Видів було наче й не багато, але згодом вони заполонили усі підвіконня, підлогу в кімнатах, ба більше оселі родичів. Тому вирішили побудувати теплицю. Єдине найняли робітників,щоб викопати траншею. Все інше – фундамент, стіни, труби – зробив тато», – розповідає дочка Олександра Ірина.

Ззовні теплиця радше схожа на якийсь амбар або літню кухню, проте всередині зору відкривається справжня казка. Все зелене, жовте, помаранчеве, червоне, а запах який дивовижний. Усе хочеться розгледіти детально. Чим більше вглядаєшся, тим більше помічаєш.

«Спершу власноруч спорудив маленьку теплицю, але вона заповнилася дуже швидко. І ми вирішили побудувати ще одну. Завдання полягало у тому, щоб вона була малоенергозатратна. Цю, власне, зробили з пінопластових термоблоків. Виявилося, що це дуже легко – складаєш пінопласт як конструктор, і заливаєш цементом. Стіни вийшли міцні та теплі водночас», – розповідає пан Олександр.

Чим відрізняться теплиця з пінопластових блоків від скляної

«Скляні теплиці – це вже кам’яний вік, ба більше людина витрачає шалені кошти на її отеплення. Деякі будують зимові сади в склопакетах, але вони теж дуже дорогі. Як на мене, дешевше було б перевезти фрукти в літаку, ніж вирощувати у такій теплиці», – стверджує Олександр.

У день зйомок температура надворі сягала позначки -15 градусів, а в теплиці було +11 і літали джмелі. Сама конструкція знаходиться на метр нижче ґрунту. Власне плюсова температура у приміщенні генерується за рахунок сонячного світла і тепла землі. «Для роботи акумулятора, ми встановили під землею труби. Повітря з теплиці потрапляє у них і видувається через вентилятори. Ми використовуємо «Домовент» – одні з найдешевших, але не менш ефективних. Потужність одного вентилятора становить 12 Вт. Ми встановили 6 таких, тобто загалом генерується 70 Вт. Якщо їх вимкнути, температура впаде через годину лише на 5 градусів», – зазначив господар.

Спочатку вирощували для себе

Водночас власники теплиці зазначають, що не задавалися ціллю вирощувати фрукту чи саджанці на продаж. Це радше був експеримент для Олександра та його дружини Людмили. Дочка Ірина розповіла, що мама хотіла спершу вирощувати цитруси «без хімії» для дітей. Потім дерев стало так багато, що дарували рідним, колегам. «А якось приїхали вже незнайомі люди і хотіли у нас купити рослину в горщику, ми віддали їм безкоштовно. З того часу ніби запрацювало сарафанне радіо. Одні люди рекомендували нас іншим, другі третім і так далі. Найбільший потік припадає зараз на свята, особливо на 8-ме березня. Часто люди привозять до нас рослини на реанімацію. На місці ми можемо привити рослинки. Готові горщики з рослинами також почали продавати».

Ми ходили рядами і читали вивіски – Рука Будди, Червоний апельсин, Моро, Тароко. А думалось же як – лимон, апельсин, мандарин, лайм. А тут виявляється такі різновиди. «Зараз у нас в асортименті на продаж близько 270 сортів, а ще є унікальні сорти з голд-патентом: Кумкват, Японіка, Декопан, і наш улюблений Шоколадний апельсин. Загалом десь 400 найменувань», – показує Ірина.

Чи важко доглядати

«Намагаюся чим більше запроваджувати автоматики. Бо колись треба було розводити 50 відер підкормки, а потім кожне деревце підливати. Зараз вже є насос», – з натхненням каже Олександр.

Ми дізналися, що навіть смак фрукту залежить від догляду за рослиною. Якщо поливати його хімією, обробляти, обприскувати лаком він буде не такий яскравий. Якщо ж дотримуватися натурального способу догляду, то і плоди будуть соковитіші. Безсумнівно, рослини треба любити.

«Я раніше не розуміла цього, і подаровані мені квіти стояли недовго. Якось мама поїхала на відпочинок, і залишила табличку по догляду за рослинами. Фактично, сніданок, обід і вечеря. Я виконувала все по графіку, але через тиждень в рослин опустилося листя. Мама повернулася, підлила всі-всі рослини і за два дні вони ожили. Також з рослинками треба розмовляти. Коли наші амадіни співають в теплиці, то здається, що листя рухається», – пригадує Ірина.

«Дитина відмовляється їсти фрукти з магазину»

«Із сорту Кумкват робимо варення, Цитрони додаємо в салати, Бергамот також. Пироги печемо зі своєю цедрою. У мене дитина вже розрізняє, де магазинні цитруси, а де зі своєї теплиці. Ті, що куплені, їсти відмовляється. Або в школі йому дають апельсин чи банан, він їх додому приносить», – ділиться Ірина.

Як розповіли нам власники теплиці рослини-мами загалом походять з теплих країн – Італія, Іспанія, Франція. В Україні їхні представники ростуть повільніше, але якість плоду майже не відрізняється. Тобто вирощувати екзотичні рослини в кліматичних умовах нашої країни цілком реально, навіть без значних фінансових затрат.

«Моя теплиця – це пілотний проект, який показав свою високу ефективність. Приміщення можна побудувати без зайвих зусиль і дарма витрачених коштів. Наскільки б не було холодно на вулиці, стіни заглиблені в землю будуть зігрівати тепло лише за допомогою декількох калориферів. Найголовніше, щоб людина бажала створити навколо себе красу, а можливості знайдуться. Якщо кожен почне щось робити, наприклад висадить квіти чи дерева біля свого будинку, то світ перетвориться на щось дивовижне. Починати треба з себе, зі своєї вулиці, будинку, підвіконня», – зазначив Олександр.

Сім’я Олександра не будувала теплицю цілеспрямовано для продажу рослин. Проте цей об’єкт показав, що середньостатистичний українець зможе повторити таке і в себе.