Розпочався Всесвітній тиждень без м’яса. Цей тиждень заснували австралійки Лайні Таунер і Меліса Хоббс у 2013 році для привернення уваги людства до екологічних проблем виробництва м’яса та його споживання. За 6 років існування акція набула популярності та поширення не тільки в Австралії, а й у Канаді, Новій Зеландії, Великобританії та США.
Питання вживання м’ясних продуктів вже давно набули масштабного значення, адже промислове тваринництво є однією з причин такої глобальної екологічної проблеми, як зміна клімату. Відомо, що підвищення температури планети відбувається через накопичення в атмосфері парникових газів, що сприяють нагріванню земної кулі та одночасно перешкоджають виходу в космос інфрачервоним промінням, так званий парниковий ефект.
Основним парниковим газом вважається вуглекислий газ (СО2), ріст концентрації якого в атмосфері Землі в останні роки становить більше 14 млрд тонн на рік. Метан є другим за впливом на ефект потепління парниковим газом. Його вклад у парниковий ефект складає близько 30% від величини, прийнятої для вуглекислого газу. Концентрація метану в атмосфері Землі за останні 200 років зросла більш ніж удвічі.
Майже 75% метану виділяє велика рогата худоба. Якщо врахувати, що загальна кількість великої рогатої худоби у світі становить близько 1,018 млрд голів, і кожна тварина щоденно виділяє в середньому 250 л метану, або 65 кг/рік. Отже, масштаби виділення метану в атмосферу жуйними тваринами є значними.
Різні лабораторії світу проводять дослідження з вивчення можливості зниження утворення метану жуйними тваринами. Складність вирішення цього питання полягає у регіональних особливостях цього процесу, що проявляються в агроекологічних умовах, де утримуються тварини, видах корму та його біологічній якості, що не дозволяє знайти якийсь універсальний підхід.
Відходи промислового тваринництва знижують родючість грунтів. З 5 млрд. га сільськогосподарських угідь у всьому світі 68% використовується для худоби. До загроз довкіллю від діяльності тваринних ферм належать накопичення надлишку поживних речовин та важких металів у грунті, що призводить до зменшення родючості землі та скорочення кількості угідь для сільського господарства.
За даними Всесвітньої продовольчої організації (FAO), близько половини надлишкового внесення фосфору відбувається через промислове тваринництво. Також на промислових фермах утворюється та зберігається велика кількість відходів (гній, послід, сеча), які знаходяться переважно у величезних відкритих лагунах, звідки можуть потрапляти в підземні та поверхневі води і забруднювати їх.